Статистика сайта

Хост сайта

Hosting Ukraine
Главная Статьи Психолого-педагогічна характеристика дітей середнього дошкільного віку.

Психолого-педагогічна характеристика дітей середнього дошкільного віку.

Цей  вік, як  і  молодший  дошкільний, не має  кризових  ситуацій  розвитку. В  ньому  гармонійно  продовжують  формуватися  і  розвиватися  всі  види  діяльності дитини.

Провідна  діяльність

Сюжетно-рольова  гра значно  збагачується. Зміст  її  відбиває  не тільки  зовнішні  сторони  поведінки  дорослих, а  й  її внутрішню  сторону. Дітей  цікавить, з  якою  метою виконують  ті чи інші  дії  дорослі, які стосунки  між  людьми  виникають  під  час  реалізації  певного, конкретного  виду  діяльності. Розширюється  тематика  гри, ускладнюються  її  сюжети. Зникають багаторазові  повторення  одних  і  тих  же дій. Розгортанню  гри  обов’язково  передує  задум. Гра  переростає  в  справжню  спільну  гру дітей. Вони  шукають  партнерів, домовляються, в  яку  саме  гру  вони  гратимуться, які  ролі  виконуватимуть. Серед  дітей  виокремлюються  лідери  ігрової  діяльності, які  її  організовують, і  більш  пасивні  учасники. Всі  учасники  гри  жорстко  дотримуються  її  правил. Роль, яка  виконується, не  замінюється  на  іншу  до  кінця  гри.

Величезну  роль у  цьому  віці  відіграють  дидактичні  і  рухливі  ігри, що  сприяють  розвитку  вміння  підкорятися  правилам  і  розвивають  пізнавальну  сферу  дитини.

Інші види продуктивної діяльності

В образотворчій діяльності діти вже використовують колір  як обов’язкову ознаку певних  предметів  і зафарбовують ці предмети  в різних малюнках завжди однаково. Різноманітнішою стає  тематика  малюнків, конструкцій, тощо. Задум все ще  нестійкий  і  нечіткий. Проте з’являються перші  елементи композиції (предмети розташовуються  ритмічно в ряд). Діти можуть передати  за  допомогою  малюнка  нескладний  сюжет, можуть  розповісти  про те, що  вони  відобразили. В  цілому  характерними для  образотворчої  діяльності  є  безпосередність, декоративна  яскравість, наївність образів, що  свідчить  про  те, що  психологічно  дитина  «ввійшла  в  образ».

У  процесі  мовленнєво-художньої  діяльності  діти  відокремлюють  певні  образи, елементи  сюжету  і  можуть  складати  з  них  власні  казки. Дошколята  мають  деякі  літературні  уподобання: надають  перевагу  певним  літературним  героям, конкретним  літературним  творам  тощо.

До  показників  розвитку  трудової  діяльності  в  цьому  віці  можна  віднести  виконання  дітьми  трудових  доручень.

Розвиток  пізнавальної  сфери

Сприймання. Відбувається  подальше  оволодіння  внутрішніми  способами  сприймання, воно  стає  більш  розчленованим. Дитина  обстежує  предмет, послідовно  виділяє  окремі  частини, встановлює  зв’язки  між  ними. Залишається  недосконалими  сприйняття  сюжетних  зображень. Коли  дитина  самостійно  будує  розповідь  за  картинкою  вона  обмежується  переліком  зображених  на  ній  людей  і  предметів.

Пам'ять. Уперше  з’являється  довільне  запам’ятовування. Найпростіший  прийом, який  використовується  при  цьому – це  повторення.

Мислення. Надалі  розвивається  наочно-образне  мислення, яке  поволі  стає  міркуючим. Дитина  може  згрупувати  предмети за  матеріалом, якістю  і  призначенням; засвоює  відношення  «частина-ціле», «рівність-нерівність»;розуміє  найпростіші  причинні зв’язки, що  відомі  їй із  досвіду; самостійно  висловлює  зв’язки  між  окремими  фактами; вдається  до  практичної  перевірки, щоб  з’ясувати  невідоме. Частіше  виявляє  ініціативу  в  з’ясуванні  питань, роздумах, спонтанних  образних  асоціаціях («чому  листя  пожовкло?», «навіщо  проливають  квітку?»)

Увага. Посилюються  її  стійкість. Доказом  цього  може  слугувати те, що  діти  можуть  досить  довгий  час  грати  в  одну  й ту ж гру, неодноразово  повертатися  до  певних її  сюжетів. Образи  уяви  надзвичайно  яскраві, живі. Тісно  пов’язані  з  почуттями. Найвіддаленіша  схожість  між  тим, що  сприймає  дитина, і  її  попередніми  враженнями  викликає  бурхливий  потік  нових  асоціацій. Діти  надзвичайно  довірливо  ставляться  до  цих  витворів  фантазії. В  цьому  віці  уява  все  ще  тісно  пов’язана  із  зовнішньою  діяльністю.

Мовлення. З’являються  спроби  осмислити  значення  слів, хоча  й  не  завжди  успішно. Зростає  інтерес  до  змісту  невідомих  слів. Діти  вже  можуть  переказувати  невеличкі  твори, розповідати  про  деякі  моменти  свого  життя, про  іграшки, тощо.

Емоційний  розвиток

Почуття  дитини  стають  дедалі  стійкішими. Продовжується  розвиток  моральних  почуттів. Дитина  здатна  співчувати  іншим і  робить  це  вже  не  за  вказівкою  дорослих, а  спонтанно, самостійно. З’являється  бажання  бути  корисним  дорослому. Ставлення  до  ровесників  перетворюється  на  дружелюбне.

Формуються  естетичні  почуття. Підвищується  здатність  емоційно  відгукуватись  на  зміст  літературних  і  музичних  творів. Під  час  прослухування  літературних  творів  сприймаються  перш  за  все  яскраві  зображувальні  мовленнєві  засоби. Красивим  вважається  все  те, що  зрозуміле  дитині, ймовірне, моральне (позитивні  герої  казок  завжди  красиві)

Розвиток  вольової  сфери

Саме  в  середньому дошкільному  віці  починається  формування  процесу  усвідомленої  постановки  мети. Діти  також  можуть  задля  досягнення цілі  виконувати  дії, які  самі  по собі не привабливі.

Інша  важлива  роль  в  розвитку  вольової  сфери  дитини  полягає  в  усвідомленні  нею  морального  змісту  правил  поведінки  й  оволодіння  вмінням  керувати  ними в  своїх вчинках. Це  усвідомлення  формується  на  основі  розуміння  узагальненого  характеру  правил  і  їхньої  загальнообов’язковості. Тому  діти  можуть  скаржитися  на  порушників  порядку  в  дитячому  колективі, які, власне, їх  самих  не  скривдили. В  тому  випадку, коли  дорослі  не  визнають  дитину, ставляться  до  неї  без  достатніх  почуттів  і  розуміння, формується  недисциплінована, груба, іноді  навіть  агресивна, поведінка  дитини.

Вміння  свідомо керувати  своєю  поведінкою, контролювати  її виявляється  в  тому, що  діти  спроможні  стежити  за  своїми  рухами  та  поведінкою. Однак  у  цьому  віці  контроль  виконується  за  умови  спонукання  дорослих, за  їхніми  вказівками, сам  процес  контролю  дискретний  у  часі, відбувається  нібито  уривками. Як  результат  розвитку  оцінно-контрольних  дій  дитини  можна  вважати  зародження  в  цей  час  відповідальності  за  доручену  справу.

Починає  складатися  підпорядкування  цілей  однієї  дії  іншій, більш  важливій.

Довільними, навмисно  керованими  стають  не  лише  практичні  дії  дитини, але  й  частково  пізнавальні  психічні  процеси (пам'ять, мислення).

Розвиток  особистості

До  основних  мотивів  поведінки  дитини, поряд  з  ігровими, належать  мотиви  встановлення  і  збереження  позитивних  взаємин  з  дорослими  і  дітьми, мотиви  самоствердження. Нормативними  є  те, що  самооцінка  дітей  у  цьому  віці  завищена. Вони  перебільшують  всі  свої  позитивні  якості, і  це  є  свідченням  нормального  особистісного  розвитку  дитини. Така  особливість  дитячої  самооцінки  є  наслідком  дії  психологічного  захисту   особистості  від  негативних оцінок  оточення. Досвід  успіхів  і невдач впливає  на  виконання  доцільних  цілеспрямованих  дій, на  бажання  їх  виконувати, однак  не  зачіпає  позитивного  характеру  самооцінки.

Як показник доброзичливості спілкування дитини з дорослими та ровесниками, є наявність в неї позитивного «образу Я». Оцінка власної зовнішності емоційна та цілісна.

У другій половині 5-го року життя різко зростає потреба  дитини в спілкуванні з однолітками. Для них дуже важлива оцінка з боку дитячого колективу. Діти утримуються від вчинків, які викликають несхвалення інших дітей.

Дитина цього віку самостійна й ініціативна. Це виявляється в самостійному розв’язування завдань, які виникають у процесі гри, у виборі тематики гри, в постановці запитань і судженнях.

Починаючи з чотирирічного віку, складаються уподобання до занять певними видами діяльності, інтереси до пізнання світу не взагалі, а до певної його сфери. До цього ж періоду відносяться перші переконливі прояви раннього розвитку  здібностей та обдарованості (художньої, математичної, академічної тощо).

Новоутворення середнього дошкільного віку

Свідомі дії, що контролюють поведінку; усвідомлення морального змісту правил поведінки; бажання бути корисним дорослому; стійка самооцінка; сюжетно-рольова гра дітей; чутливість до пояснювального мовлення.

 

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи.