Статистика сайта

Хост сайта

Hosting Ukraine
Главная Статьи Психолого-педагогічна характеристика дітей старшого дошкільного віку

Психолого-педагогічна характеристика дітей старшого дошкільного віку

Цей  період є  періодом  розквіту  сюжетно-рольової  гри. Збагачуються  зміст  і  форми інших  видів  діяльності  дитини.  Значну  роль  відіграє  діяльність  навчання.

Провідна  діяльність.

Відбувається  подальше  ускладнення  сюжетів  гри, зростає їхня  різноманітність і розгорнутість. Дітей  цікавлять  не тільки  локальні  події  з  їхнього  власного  досвіду, а й такі, що  мають  значення  в  межах  всього  людського  суспільства. Часто  відтворюються  епізоди  з  життя  людей  різних  професій . основне  в грі – передача  рольових  відносин, однак  діти  не  просто  передають  людські  стосунки, а й  моделюють  їх. Гра  дедалі  набирає  творчого  характеру.

Діти  самостійно  добирають  матеріал  до  гри. Надзвичайно  привабливими для  дітей  стають  аксесуари, що  позначають  роль (бінокль, хустка  медсестри). Якщо  якийсь  матеріал  чи  аксесуар  гри  відсутній, то діти  самостійно  виготовляють  їх.

Розвиваються  інші види  та  підвиди   сюжетно-рольової  гри: режисерські, ігри-фантазії, ігри  з  правилами. В режисерській  грі, коли  дитина  складає  сюжет  і  ролі, роздає  їх  іграшкам, а  потім  сама  їх  пересуває, відбивається  прагнення  дитини  керувати  подіями  життя, управляти  іншими. Бажання  втілити  в  грі  надзвичайні, неймовірні  образи  своєї  уяві, здатність  створити  в  фантазії  сюжет, до  того ж, можливо, нестандартного  характеру, і  розгорнути  його   в  уявленні  породжують  гру-фантазію. Гра  з  правилами  в  цьому  віці  доводить, що  діти  вперше  усвідомлюють  певною  мірою  значення  виграшу, прагнуть  до  досягнень, одержують  від  них  емоційне  задоволення. Про  це свідчить  і те, що  дітей  більшою  мірою  цікавить  результат  гри-змагання, а  не  її  процес. Гра  з  правилами  важлива  в  декількох  аспектах: вона  є  фактором  подальшого  розвитку  довільності  поведінки  та  психічних  процесів, спеціальних  рухових  і  сенсорних  здібностей, формування  багатьох  властивостей  особистості.

У  процесі розвитку  розвиваються  стосунки між  членами  дитячого  колективу. Вона  згуртовує  дітей, збагачує  їхній  реальний  досвід  взаємин.

Інші види  продуктивної  діяльності

Шостий  рік – вік  розвитку  малювання. Саме  в  цей  період  здійснюється  перехід  до  сюжетного  малювання. Створенню  самих  малюнків  передує  розгорнутий  задум. Він  стає  все  більш  стійким. Наївність  та  відкритість  почуттів – характерні  ознаки  відтворених  образів.

Набуває  подальшого  вдосконалення  конструювання. В 5  років  дитина  вже  може  конструювати  як  за  умовами, що  пропонує  дорослий, так  і  за  власним  задумом. Формуються  найпростіші  узагальнені  способи  побудови  образу :операції  просторового  мислення, навички  просторової  зміни  або  зміни  деталей  конструкції, поєднання  безлічі  різноманітних  деталей, побудови  цілісної  онови майбутньої  споруди. Як і в малюванні, так і в конструкторській діяльності  їй  передує  задум  і  складання  плану  його  виконання.

В  цей  віковий  період  у  дітей  спостерігається  багатий  і  різноманітний  досвід  виразних  музичних  дій, одночасне    орієнтування  не на  один, а  на декілька  засобів  музичної  виразності (темп, тембр, динаміку). Співочий  голос  ще  досить  слабкий, тому  можливе  виразне  виконання  лише  нескладних  пісень

Для  художньо-мовленнєвої  діяльності  характерне  бажання  дитини  створювати  власні  казки, незвичайні  історії, вигадки. Вона  розповідає  ці  історії  виразним, голосним  мовленням  з  багатими  інтонаціями. Під  час  сприймання  літературних  творів  зовнішні  прояви  емоційного  сприйняття  та  відгуку  на  події  меншою  мірою  виражені, ніж  у  попередні  вікові  періоди, однак  внутрішня  емпатія  висока. Найбільше  розуміння  змісту  літературного  твору  відбувається  через  його  програвання.

Спостерігаються  значні  індивідуальні  відмінності  в  наданні  переваги  репродуктивним  або  творчим  формам  діяльності.

Істотну  роль  починають  відігравати  елементи  навчальної  і  трудової  діяльності. Діти п’яти  років  починають  систематично  виконувати  посильні  трудові  обов’язки. Вони  намагаються  зробити  щось  корисне  для  інших, бути  потрібними  їм. Зароджується  розуміння  суспільного  значення  праці. Саме  усвідомлення  значення  власних  дій  для  інших  і  обов’язковості  одержання  запланованого  результату  надає  цим  діям  характеристик  трудової  діяльності. В  процесі  праці  формуються  навички  спільної  діяльності, а  саме: разом  планувати  дії, підпорядковувати  їх  поставленій  меті, домагатися  окресленого  результату. Спочатку  все  це  відбувається  за  участю  і  під  керівництвом  дорослого. Організація  діяльності  дітей, коли  діти  усвідомлюють, що  їхня  участь  і  якість  роботи  є  складовою  спільного  результату, сприяє  формуванню  трудових  дій.

П’ятирічні  дошкільники  починають  відрізняти  навчальні  завдання  від  гри, практичних  життєвих  ситуацій, з  інтересом  ставляться  до  навчання, але  сприймають  і  запам’ятовують  тільки  ті  завдання, які  можна  безпосередньо  використати  в  грі, або  художній  діяльності.  Діти  звертаються  до  дорослих  із  проханням  оцінити  правильність  виконання  навчальних  завдань.

В  6  років  розуміння відмінності  між  серйозною  справою, заняттям  і  грою  набуває  ще  більш  виразного  характеру. Цьому  сприяє  відчуття  важливості  занять, усвідомлення  себе  на  порозі  нового  шкільного життя. Діти  прагнуть  навчатися. З’являється  особливий  інтерес  до  читання, навчання  математики, потреба  виявити  себе  в  цих  видах  діяльності. Наприкінці  дошкільного  віку  діти  не  просто  «утилітарно»  засвоюють  знання, які  можна  було б  вжити  під  час  гри, конструювання, тощо, а  й  знання  «про  запас», які  не  приносять  відразу  ситуативної  користі. Розвиваються  навчальні  вміння  усвідомлення  завдання, способу  дії, самоконтролю  в  процесі  виконання  завдання, само оцінювання  навчальних  досягнень. Однак, переважна  кількість  дітей, як і  раніше , схильна  переоцінювати  свої  можливості.

Процес  навчання  супроводжується  позитивними  інтелектуальними  емоціями. В  цьому  діти  вбачають  шлях  до  дивовижних  відкриттів.  Тому  неврахування  в  процесі  навчання  вікових  особливостей  дітей, образності  їхнього  мислення, емоційності  відбиваються  не  тільки  на  якості  навчання, а  й  у  цілому  на  особистісному  розвитку  дитини.

 

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи.