Статистика сайта

Хост сайта

Hosting Ukraine
Главная Статьи Психолого-педагогічна характеристика дітей молодшого дошкільного віку

Психолого-педагогічна характеристика дітей молодшого дошкільного віку

Подолання  кризи  трьох  років веде  до  подальшого розвитку  гри. Соціальна  ситуація  розвитку  характеризується  тим, що  дитина  виходить за  коло  свого сімейного спілкування  і  встановлює  відносини  з  більш широким  світом дорослих і дітей.

Провідна діяльність

Особливого значення  набирає  сюжетно-рольова  гра.

Саме  через  сюжетно-рольову  гру  дитина  засвоює  всю  систему  людських  стосунків (розігруються  сюжети  взаємин людей, які  вона  спостерігає  в повсякденному  житті). Саме  через гру  можна побачити, що  сприйняття  дорослих  у  цей  період  відбувається  насамперед як  носіїв  суспільних  функцій, певних  ролей (діти переймають ролі  дорослих0. засвоєння  соціального досвіду  взаємин людей  у 3-4 роки  йде на  емоційному  рівні. Це – саме  переважно  засвоєння, а не  моделювання  стосунків  дорослого світу, тому  й  сюжети в  цей  період  досить одноманітні: «доньки-матері», «дитячий  садок», «лікарня».  Зміст  ролей, які  виконують діти, небагатий: роль  лікаря  обмежується  «трафаретним» вислухуванням  хворого, роль  матері – колихання  дитини. Сама  роль досить  нестійка  і  може  змінюватися  в  процесі гри. «вихователька» може  з  часом  перетворитися  на  «медсестру», «матір» на  дитину». Нестійкість обраних  на  початку  гри  ролей  свідчить  про  те, що дітям  цього  віку  ще  важко  підтримувати  уявний  внутрішній  план  подій.

Поєднавшись у  невеликий  колектив  і  розподіливши  ролі, діти  надалі  вже  не  цікавляться  поведінкою  одне  одного  і  грають  самі  по  собі, але  епізодично  вони  можуть  обмінятися  іграшками, показати  щось  одне  одному, а  потім  знову  граються  наодинці.

Гра  така  може  виникати  з  ініціативи  дорослого  та  самостійно, тобто  починатися  із  власного  бажання, задуму  дитини. Саме  в  останньому  виді  дитина  найбільше  розвивається  розумово  та  як  особистість, бо  саме  ця  гра  будується  на  матеріалі  значущих  для  дитини  почуттів  і  вражень.

Інші  види  продуктивної  діяльності

Образотворча  діяльність починає  відігравати  неабияку  роль у цей  період. Вона  дозволяє  більш  глибоко  пізнавати  світ  і за  допомогою  образів, на  чуттєвому  рівні, відбити  своє  ставлення  до  нього, яке  ще  не усвідомлюється, не  виокремлюється в  словах. Про  це  свідчать  тематика  зображуваного  та  кольори, які  обирає  дитина. Інше  значення  образотворчої  діяльності  полягає  в  тому, що  в  ній  формується  внутрішній  план  дій. Проте  цей  план  формується  і  в  процесі  конструювання, ліплення. Якщо  в  дворічному  віці  дитина  супроводжувала  свої  дії  словами, то  в  3  роки  вона  починає  випереджати  дії. Розвивається  попереднє  планування, задум, хоча  він  досить  нестійкий, може  декілька  разів  змінюватися і  обмежується  позначенням  окремих  предметів.

Під  час  малювання  трирічні  діти  розташовують  окремі  зображення  хаотично,  в  них  відсутня  композиція. Колір  предметів  не  обов’язково  відповідає  кольору  реального  предмета.

3-х до 4-х  років  формується  елементарне самообслуговування  та  праця. Так, дитина  може  допомагати  матері  терти  моркву, коли  та  готує  їжу. Виникаючи  на  основі  простої  цікавості, ці  дії  поступово  вплітаються  у  більш  складні  стосунки  взаємодопомоги, координації, розподілу  обов’язків  між  дорослими  і  дитиною. Це, в  свою  чергу, породжує  усвідомлення  значення  своїх  дій  для  інших, їхньої  важливості. Основним  тут  є  те, що  дитина  готова  себе елементарно  обслуговувати  і  засвоїти  прості  правила культури  побуту.

Надалі  розвиваються  інші  види  художньої  діяльності дитини: музична, художньо-мовленнєва. Молодший  дошкільник  може  порівняти  тиху  і  голосну  мелодію, розрізнити  веселий  або  журливий  настрій  музики, передати в  русі  її  ритм. Взагалі, загальна  висока  рухливість  у  цьому  віці, яскрава  емоційна  чуйність  призводить  до  того, що  рух  під  музику  є  одним  із  найулюбленіших  видів  музичної  діяльності  трирічної  дитини. Однак, слухова  увага  ще  нестійка, голос  щойно  починає  формуватися, тому  здібності  до  співів  слабкі. В  3-4  роки  з’являються  перші  ознаки  музичної  обдарованості.

Діти  цього  віку  можуть  розрізняти  поетичний  і  прозаїчний  тексти, в  них  підвищується  інтерес  до  слухання  казок, віршів.

У  процесі  конструювання  формується  універсальна  здібність  побудови  будь-якої  дитячої  діяльності  та  розвивається  креативність. На  наочному  рівні  відточується вміння   створення   цілісності  із  різноманітних  одиниць  і  різними  способами. Поступово  це  вміння  переходить  у  внутрішній  план  дій  діяльності  дитини. В  трирічних  дітей  конструювання  має  яскраво  виражений  характер  сюжетного  конструювання, яке  злито  з  сюжетно-рольовою  грою: будується  оселя, яка  є  житлом  для  зайчика.

Зароджується  учіння. Воно  не  виокремлюється  як  самостійний  вид  діяльності, а  охоплює  всю  сферу  активного  життя  дитини. Так, у  цей  період  починають  формуватись  математичні  уявлення, уявлення  про  простір  і  час, інтелектуальні  навички  загального  плану. Дитина  засвоює  що  означає «мало», «багато», «один», «порівну», «до», «після», «зараз», «потім», «зненацька», «зверху», «знизу», «вперед», «назад». Вона  може  згрупувати  предмети  за  величиною, кольором, формою.

Розвиток  пізнавальної  сфери

Відчуття  і  сприймання. Вдосконалюється  фонематичний  слух, розрізнення  кольорів, гострота  зору. Продовжується  засвоєння  системи  сенсорних  еталонів. Сприймання  поступово  виокремлюється  з  предметної  дії. Тепер  дитина  вже  може  розглядати  і  пізнавати  предмет  лише  на  основі  сприйняття, не  обмацуючи  його і не  маніпулюючи  ним. Формується  вміння  роздивлятися  предмет. Однак  це  не  означає, що  предметні дії  зникають, навпаки, вони  продовжують  свій  подальший  розвиток  у  єдності  з  тактильним, слуховим, нюховим  сприйняттям: дитина  може  зігнути, стиснути, розтягнути, подерти, піднести  до  вуха, потрясти, понюхати  предмет. Тобто  для  дитини  цього  віку  характерне  активне, різноманітне, розгорнуте  орієнтування  в  світі  речей.

Пам'ять. Серед  інших  психічних  процесів  у  цей  період  пам'ять  розвивається  найбільш  інтенсивно. Дитина  без  особливих  зусиль, не  ставлячи  собі  за  мету  що-небудь  запам’ятати  і  не  використовуючи  спеціальних  мнемотехнічних  засобів, засвоює  велику  кількість  різноманітних  слів, виразів, віршів, казок. Однак, образна  пам'ять переважає  над  словесною. Мимовільна  пам'ять розвивається  не  під  час  спеціальних  занять, а  безпосередньо  в  процесі  сюжетно-рольової  гри, мовленнєвому  спілкуванні, під  час  слухання  літературних  творів.

Надбання  пам’яті  цього  віку  охоплюють  не  лише  чуттєві  компоненти, конкретні  образи, а і символічні  уявлення  про  предмети  і  події, слова-назви, фантастичні  образи й  уявлення  про  предмети  та  події, слова-назви, фантастичні  образи й  уявлення  про  об’єкти.

Пам'ять  тісно  пов’язана  з  уявленням. Так, дитина  на  основі  сприйняття  предмета  може  відтворити  приховані  його  частини  та  оперувати  образами  цих  прихованих  частин

Мислення. Наприкінці  третього  року  життя  в  дітей  зароджуються  елементи  символічні  функції  мислення  та  внутрішнього  плану  дій. Можна  сказати, що в  період  з 3-х до 4-х  років  вони  остаточно  з’являються  «на  поверхню»  психічного  розвитку  дитини і  відбиваються  в  її  зовнішній  поведінці. Отже, мислення  дітей  цього  віку  є наочно-дійовим і  наочно-образним. Образність  мислення  означає, що  дитина  мислить, спираючись  на  уявлення, що  воно  відокремлюється  від практичної  дії  та  сприймання. Узагальнення  предметів  може  відбуватися  не  лише  за  зовнішніми  ознаками, а й  прихованими  від  безпосереднього  спостереження – за  функціональними  ознаками, тобто за  їх  вжитком (ці  речі  одягають, а ці – взувають). Щоправда  здебільшого  таке  узагальнення  відбувається  за  допомогою  дорослого, його  допоміжних  питань.

Мовлення  цього  періоду  має  деякі  специфічні  характеристики, а  саме:

  • Реалістичність – для  дитини  реальне  все, що  існує; їй  важко  розрізняти  сновидіння, фантазії  і  реальність, звідси й  страхи  дітей;
  • Егоцентричність - дитина  не  вміє  поставити  себе  на  місце  іншого, побачити ситуацію  з  іншого  боку;
  • Аніманістичність – всі  предмети  можуть «відчувати» і «думати»  так, як  це  робить  сама  дитина.

Оцінка  предметів  довкілля  базується  на  виокремленні  однієї, найбільш  яскравої  ознаки  предмета.

Мовлення. Соціальна  ситуація  розвитку, зростаючі  потреби  дитини  стають  факторами  розвитку  нових  форм  мовлення. Воно  все  більш  набуває  характеристики діалогічності. Мовлення  дитини  зрозуміле  не  лише в  певній  ситуації, а й  стає  зрозумілим  взагалі, адекватно  вживаються  слова  за  їхнім  змістом  і  контекстом. Діти  в  цей  період  не  лише  коментують  власні  дії та  за допомогою  слів  регулюють  їхнє  виконання, а й  коректують  поведінку  іншого, планують  найближчі  цілі, розподіляють  ролі  в  грі. Однак  мовлення  все  ще  має  зовнішню  форму  усного  мовлення.

В  цей  період  надзвичайно  висока  творча  спрямованість  мовлення. Так, діти  конструюють  слова, що  відсутні  в  словнику  дорослого, комбінують  різні  частини слів  між  собою. Дитина  може  утворити  дієслово  від  іменника  і  навпаки. Так  «копатка»  утворено  від  слова  «копати», а  за  формою  нагадує  іменник  «лопатка». Слово  «патлате» (в  даному  випадку  йдеться  про  волосся)  є  комбінування  прикметників  «патлате» і «кошлате».

Урізноманітнюється  вживання  дітьми  різних  частин  речення. Новим є  поява  антонімів, узагальнюючих  слів (одяг, взуття, посуд).

Спостерігаються  значущі  індивідуальні  відмінності  в  розвитку  мовленнєвих  здібностей  дітей.

Уява. Дитина  може  побачити  в  одному  і  тому  ж  матеріалі, формах  і  лініях  різноманітні  образи  та  називати  їх. Так, у  білому  колі, що  зображено  на  сірому  колі, одна й  таж  дитина  може  «побачити» миску, м’яч, око  людини, годинник, яблуко, тощо.

Уява  продовжує  бути  все  такою  ж  нестійкою, як  і  раніше, образи  швидко  змінюються  під  впливом  зовнішніх  вражень.

Увага – мимовільна.

Емоційний  розвиток.

Почуття  яскраво  виражені  та  ситуативні. Діти  легко  переймаються  емоціями  інших. Вони  не  тільки  несвідомо  переймаються  почуттями  інших, а й  можуть  їх  помітити, особливо  в  близьких  людей, звернути  на  них  увагу. Характерна  підвищена  чутливість  до  тону, настрою  і  ставлення  до  себе  оточуючих.

Формуються  моральні  й  інтелектуальні  емоції  дітей. Діти  переживають  гордість  за  виконане  доручення, за  дії, що  схвалюються  дорослими. Починають  розуміти, що  красиво, а  що  некрасиво  робити. Характерним  є  те, що  трирічні  діти соромляться  тільки  дорослих і  сором  виникає  тільки  в  конкретній  реальній  ситуації.

Загалом  діти  досить  імпульсивні, емоції  легко  виникають  і  швидко  минають.

Розвиток  вольової  сфери

Мовлення  починає  відігравати  значну роль  у  регуляції діяльності  дитини. Однак  дітям  цього  віку  притаманний  ситуативний  ненавмисний  характер  діяльності. Їм  недоступне  тривале  навмисне  усвідомлене  контролювання  своїх  рухів. Діти  ще  не  вміють  співвідносити  результат  і  умови  діяльності, відстежувати  процес  досягнення  мети. Легко  гублять  основну  мету  діяльності.

 

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи.